Start here


#Ukraine’s Political Experts in Media and Academia: Issues in Gender Balance and Public Impact


Not the only, but two major problems of Ukrainian public political analysis illustrated in two rankings:
Not a single of the, in April 2018, according to Уиамп Уиамп, 25 most media-present Ukrainian political experts, as listed here:, is
(a) either a woman, or
(b) among the, according to Google Scholar, 25 most widely quoted political scientists of Ukraine (five of them women), as listed here: .
The latter discrepancy would be even more glaring, if one ranked Ukrainian political scientists based on the more restrictive and broadly accepted Scopus Elsevier citation index, which would better reflect Ukrainian political scientists’ presence in the world’s most respected and relevant scholarly journals.
To be sure, some media-oriented analysts may not care to create Google Scholar accounts, or consolidate and claim their possible mentions, in the Scopus citations lists. Also, such gender and impact discrepancies are, to one degree or another, present in other countries too.
Yet, they seem to be especially pronounced in Ukraine. They are probably not the major determinants of the continuing rather sorry state of Ukrainian politics. But these discrepancies may be contributing to it.

More on the issue of post-Soviet “TV experts” here:


CfP: Legal Assessments of #Russia’s #Annexation of #Crimea in 2014, 31.8.18

Krym Rossiia

[Fell free to forward, share or publish.]
Call for papers and search for co-editor/s for a collected volume on Russia’s annexation of Crimea:

I am looking for two to three co-editors, and several additional authors for the composition of a collected volume of various already published and unpublished scholarly English- and German-language papers devoted to various legal aspects of Russia’s annexation of Crimea in 2014.

The volume should be completed by the end of 2018, and published in 2019. Please, indicate your interest in participating in this project, and submit an as far advanced as possible text, by the end of August 2018.

So far, I have preliminary agreements for submission of relevant papers for republication from:
– Tom Grant (Faculty of Law, University of Cambridge),
– Hans-Joachim Heintze (Institute for International Law of Peace and Armed Conflict),
– Anne Peters (Max Planck Institut für Ausländisches Öffentliches Recht und Völkerrecht),
– Christian Marxsen (Max Planck Institut für Ausländisches Öffentliches Recht und Völkerrecht)

– Agata Kleczkowska (Institute of Law Studies, Polish Academy of Sciences), and
– Tassilo Singer (Europa-Universität Viadrina).

In the case that you have already published a relevant academic paper on this topic:

1. Would you be interested to (a) republish your paper in, or (b) write a new paper for, such a collected volume, in English or German?

2. If 1.(a): Would you be

(a) able to secure a free-of-charge reprint permission from the original publisher of your paper/chapter that would allow you to republish your text within such a collected volume?

(b) prepared to reformat the formal style of your paper/chapter (citations, footnotes, transcription) according to the model of the below attached paper?

3. If 1./2.(a) or 1./2.(b): Until when exactly could you provide the final, printable version of your paper for the collected volume fully edited and formatted according to this model?

4. Would you be willing to consider playing the role of the or of one editor/collector/contractor/corrector/communicator for the entire volume, and take over implementing the project from here?

Not being a legal scholar, I hope that one, two or three qualified academics may find this project sufficiently attractive to take over the role of the volume’s editor/s and project’s director/s. Your name would then be on the frontcover of the book and you would be introduced on the backcover and in the book’s web announcement, with a short biography. However, you would have to invest some time in communicating, editing, formatting, and directing the implementation of this project.

As general editor of the Book Series “Soviet and Post-Soviet Politics and Society”, I can guarantee publication with ibidem-Verlag. But, perhaps, there may be an option to publish the volume with another relevant academic publisher.

Andreas Umland
Institute for Euro-Atlantic Сooperation, Kyiv


War #Russlands Anschluss der #Krim historisch gerechtfertigt? @Je_SIRIUS @VoxUkraine (De/Ukr/Rus)

Too good to be true? On the unexpectedly high Ukrainian parliamentary support for the creation of a special anti-corruption court


Comment on this discussion at


While I am also happy about the successful Werchowna Rada voting on the creation of an independent Ukrainian Anti-Corruption Court, I find the surprisingly high parliamentary support for this law suspicious, against the background of the history of this parliament, i.e. of the modus of its election and of its previous voting behavior.
A conspirological interpretation of the unexpectedly large support for the court among Ukraine’s MPs would be that they know more about the context of the adoption of this law than we know. Were collective wisdom, care for Ukraine’s future, and patriotic feelings of responsibility really sufficient to overcome the fear of negative repercussions once the court starts working, and of the well-known collective action problem in promoting social change?
In the worst case, this voting involved a secret unwritten protocol that includes certain qualifications or/and compensations to the benefit of corrupt MPs. In such a scenario, such a covert accompanying deal could reduce or even nullify the gains of this, by itself, important step in the right direction.
But maybe I have become too wary over the years here in Ukraine….




Bums and flags rframe

The regime in Russia is ultra-conservative; it defends a reactionary oligarchic capitalism and promotes Russian chauvinism. It is an enemy of the Labour Movement.  Yet the Russo-Ukraine War, Russia’s role in Syria, the Trump-Putin nexus and assassinations in England have all provided growing evidence of a deep retrogression across a section of the Western Left on this issue.   We publish two articles, one by Ukrainian socialistKyrylo Tkachenko on the German left and another by American writerCasey Michel on the similar situation on the U.S left.

How Right is the Left?

The German radical Left in the context of the ‘Ukraine crisis’

In 2014 Ukraine suddenly became a major focus of the western radical Left. The subsequent degree of overlap between radical-left and far-right interpretations and activities of the events in Ukraine has been striking. How to explain this? A good place to start, argues Kyrylo…

View original post 5,092 more words

Міхаель Мозер: «Українськомовність в Україні треба відстоювати»

Nата Коваль / блоґ

«Просто заливаймо Київ українською! Домовилися?» — пише на своїй сторінці у Facebook Міхаель Мозер, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі. Пан Мозер також є дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові та Президентом Міжнародної Асоціації Україністів (із 2013 року), а ще його називають «адвокатом у царині лінгвістики» та «українізатором України». Незважаючи на австрійське походження, він цілком ідентифікує себе з Україною. А як зазначає головний редактор інтернет-газети «Zbruč» Орест Друль, «професор Міхаель Мозер — австрійський славіст, що вихором влетів в українське мовознавство, збуривши своїми новими підходами академічну встоялість нашої науки». Саме проблема-тичність української мови і породила зацікавлення досліджувати її глибше і вивчати більше.

Н. К.: В Україні вже багато років живе японець Катаока Хіроші-сан, який досить добре опану­вав українську; кореянка На Йон в Україні вже понад 5 років, теж вивчила українську і дивується з російськомовних…

View original post 2,402 more words

IV Міжнародна наукова конференція “Євреї в етнічній мозаїці українських земель”

Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи

IV Міжнародна наукова конференція “Євреї в етнічній мозаїці українських земель”

Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи (м. Харків)
Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» (м. Рівне)
Кафедра політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету
За підтримки:
Ініціативи Українсько-єврейська зустріч

Час проведення конференції: 3–5 вересня 2018 року.
Місце проведення: Конференц-зал готелю “Оптіма”, Рівне, Україна.
Крайній термін подачі заявок: 15 липня 2018 року. 

Основні напрями роботи конференції:

  • Єврейські громади на українських землях в домодерний та модерний період;
  • Традиційна культура єврейського населення українських земель;
  • Вихід з гето: єврейська громада в XIX-му cтолітті;
  • Перетин кордонів: мобільність та міграція єврейського населення;
  • Євреї у міському просторі;
  • Народження націй: сіонізм та участь євреїв в інших національних проектах;
  • Єврейське населення у міжвоєнний період (1918-1939 рр.);
  • Єврейський модернізм;
  • Друга світова війна та Голокост в Україні;
  • Єврейське населення у повоєнній Україні;
  • Сучасні наративи та пам’ять про єврейське минуле.

Перелік тем не є вичерпним. Вітаються заявки за…

View original post 349 more words